Хэй, чуваки, что по масти? Тут я вам расскажу нереальную историю про то, как я закладывался мефедроном и играл в Доту целую ночь. Получайте дозу адреналина, потому что эта история будет взрывом мозга!
Так вот, прошлое воскресенье я решил приобрести новый товар для своей коллекции закладок. Я позвонил своему дилеру и спросил, что на улицах сегодня горячее. Он сказал, что только что получил свежую партию мефедрона. Мои глаза загорелись как рождественская елка, я знал, что сегодня вечером будет жарко!
Планы были простыми: я хотел все это втюхаться и оторваться на полную катушку. Спустившись в подвал, чтобы избавиться от шугань, я прилопатил дозу, положил на иглу и ткнулся в вену. Ощущение было непередаваемое – чувствовалось, как наступает мощный прилив энергии.
И вот началась вечеринка! Я включил компьютер, устроился в удобном кресле и запустил Доту. Мой герой готов был сражаться и покорять врагов в виртуальной реальности. Сзади я включил мощный бит и вплотную приступил к настоящему искусству наркотического вдохновения.
Во время игры я стал ощущать необыкновенный прилив энергии и силы. Мои пальцы на клавиатуре двигались так быстро, что они казались пластилиновыми. Я летел по карте, а мои враги смотрели с изумлением на мои невероятные рефлексы. Каждое убийство вызывало у меня головокружение – это было потрясающе!
Но настоящий кайф только начинался. Когда я убивал вражеского героя, я чувствовал огромный удар адреналина пронизывающий мое тело. Это был незабываемый оргазм моего воображения. Я никогда раньше не испытывал такой головокружительной эйфории!
Но, конечно же, слишком много всего доброго не бывает. По мере того, как вечер продолжался, я становился все более и более измотанным. Я продолжал закладываться мефедроном, но кайф становился все меньше и меньше. Моя шняга превращалась в шугань, а я начинал ощущать странную тревогу.
Но я был решителен, и ничто не остановит меня. Теперь я хотел потратить весь свой остаток адреналина на победу в Доте. Я пил энергетики, плюс пил небольшую дозу амфетамина, чтобы поддерживать себя в тонусе. Это был настоящий вызов, и я был готов к нему!
Через несколько часов я уже с трудом различал, что происходит на экране. Мировые битвы перестали иметь какое-либо значение для меня. Я чувствовал себя как пьяный пилот, крутящийся на своем кресле. Мои руки дрожали, и я видел врагов с двойственным зрением.
Тогда я принял решение, которое изменит все. Я достал свои последние психоактивные грибы и проглотил их все целиком. Ни еды, ни сна – только Дота. Это был мой план, и я был готов исполнить его до конца.
Я не знаю, сколько времени прошло, или сколько суток я был на ногах. Но я продолжал играть, будучи уже на грани сна. Моя голова словно ватная, а каждый последующий ход вызывал кашель и головокружение. Я не мог остановиться – я уже был слишком глубоко в игре.
Тогда случилось нечто ужасное. Мои глаза стали размытыми, и я начал видеть странные, искаженные образы на экране. Мне казалось, что Дота поглощает меня целиком, и я понял, что сейчас все может закончиться.
Но я не мог останавливаться – грань реальности и фантазии оказалась стерта. Я вошел в trance-режим, когда каждый ход становился автоматическим, а моя реакция – бессознательной. Я стал аутсайдером в своей же голове, наблюдающим за собой со стороны.
Однако, наконец-то настал предел. Когда прошло несколько часов полузабытой битвы, я внезапно упал со своего кресла. Моя голова болела, а тело превратилось в слабый шмару. Я знал, что пора прекращать этот безумный сеанс.
Я понял, что сильно перегнул палку. Моя наркомания и игровая зависимость почти уничтожили меня. Это была последняя ночь, когда я мог себе позволить такое безумие. Я решил переоценить свою жизнь и перебраться на более здоровую сторону. Дота всегда будет частью моей жизни, но больше никогда не дам наркотикам контролировать меня.
И помни, чуваки, что иногда лучшая игра – это жизнь вне экрана. Не упадишь на иглу, не позволишь шняге уничтожать тебя. Будь настоящим героем своей жизни и раскачивай мир в реальности, а не только в Доте!
Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.
Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.
Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.
Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.
А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.
Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.
Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!
Порада |
Або вибачення? |
Постійно циклодолити? |
Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси? |
Запасіться оксами |
Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному. |
Ганджубас підкорює тебе |
Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана. |
Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.
Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.
Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.